ТЕМА ІННОВАЦІЙНОЇ РОЗРОБКИ: «Особливості застосування інноваційних технологій при підготовці кваліфікованого робітника»

 

 

Відомості про навчальний заклад

 

Юридична назва	Теплицький професійний аграрний ліцей Вінницької області
Керівник закладу	Сокотнюк Сергій Олександрович
Робочий телефон	(043 53) 2-11-64
Е-mаіl	e-mail: Teplik-pal@ukr.net
Адреса закладу	23800, Вінницька область,  смт. Теплик, вул. Воронцова,1,

 

 

Відомості про керівника проекту

 

Прізвище, ім’я, по батькові	Сокотнюк Сергій Олександрович
Посада	Директора ліцею
Робочий телефон	(043 53) 2-11-64
Е-mаіl	e-mail: Teplik-pal@ukr.net

 

 

Авторський колектив

 

Прізвище, ім’я, по батькові	Посада
Псялига Марія Петрівна	Методист
Псялига Володимир Миколайович	Викладач спеціальних дисциплін
Ляховченко Ліна Петрівна	Викладач спеціальних дисциплін
Франчук Сергій Федорович	Викладач спеціальних дисциплін

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

«ТЕПЛИЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»

 

 

ТЕМА РОЗРОБКИ:

«ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНОГО РОБІТНИКА»

 

Номінація:

«Упровадження інновацій у педагогічний процес для підвищення якості знань випускників»

 

 

 

Теплик – 2018

ТЕМА ІННОВАЦІЙНОЇ РОЗРОБКИ: «Особливості застосування інноваційних технологій при підготовці кваліфікованого робітника»

НАЗВА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ: Теплицький професійний аграрний ліцей Вінницької області

АДРЕСА: 23800 смт. Теплик, вул. Воронцова,1, Вінницька область,

e-mail: Teplik-pal@ukr.net

КЕРІВНИК АВТОРСЬКОГО КОЛЕКТИВУ ПРЕДСТАВЛЕНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ РОБОТИ: Сокотнюк Сергій Олександрович – директор Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ: Псялига Марія Петрівна – методист Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області; Псялига Володимир Миколайович – викладач спеціальних дисциплін Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області, Ляховченко Ліна Петрівна - викладач спеціальних дисциплін Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області, Франчук Сергій Федорович - викладач спеціальних дисциплін Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області

НОМІНАЦІЯ: «Упровадження інновацій у педагогічний процес для підвищення якості знань випускників»

МЕТА РОЗРОБКИ:

·           розкриття особливостей впровадження сучасних інноваційних технологій при підготовці кваліфікованих робітників на прикладі розвитку критичного мислення, застосування проблемних ситуацій, інформаційно-комунікаційних технологій у Теплицькому професійному аграрному ліцеї Вінницької області;

·           формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників ;

·           налагодження співпраці з роботодавцями, що дає можливість відслідковувати вимоги ринку праці з впровадженням інноваційних виробничих технологій та відпрацювання практичних навиків.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ, ПЕРЕВАГИ З ТРАДИЦІЙНИМИ МЕТОДАМИ НАВЧАННЯ: процес професійної освіти проходить в умовах постійного збільшення потоку інформації, яку потрібно засвоїти, що призводить до перевантаження як навчальних програм так і учнів. У таких умовах якість освіти залежить від правильної організації навчальної діяльності, вибору оптимальних методів та технологій навчання. Головними напрямами в роботі Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області стають гуманітаризація, демократизація, інформатизація, розвиток професійної мобільності і творчого потенціалу майбутнього фахівця. При сучасному розвитку  інформаційно-комунікаційних технологій стало необхідним розширити сферу їх використання шляхом впровадження в навчальний процес інноваційних технологій у навчальному закладі, при цьому матеріально-технічна база повинна відповідати сучасним вимогам, а відтак і педагогічні працівники повинні мати відповідний рівень володіння і впровадження як передових педагогічних технологій, так і новітніх виробничих технологій. Для учнів основним завданням є навчитися ефективно знаходити знання і критично мислити. Вони повинні вміти сприймати нову інформацію, ретельно і критично її дослідити. А також вміти врівноважувати в своїй свідомості різні точки зору, вміти піддавати ідею м'якому скепсису, перевіряти окремі ідеї на можливість їх використання. Тому педагоги Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області докладають зусиль для вдосконалення процесу навчання: учні повинні набувати в ліцеї ті знання і вміння, які вони змогли б використовувати в реальному житті.

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ: професійно-теоретична та професійно-практична підготовка.

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ:

ü    підвищення якості змісту професійного навчання;

ü    впровадження сучасних технологій навчання та виробництва з врахуванням регіональних потреб економіки в робітничих кадрах;

ü    активізація пізнавальної діяльності учнів;

ü     усвідомлений і критичний підхід до процесу навчання;

ü    можливість адаптувати наявні програмні засоби навчання до вимог Державних стандартів;

ü    організація навчання з урахуванням індивідуальних можливостей учнів;

ü    створення унікальної можливості для навчання учнів на якісно новому рівні, що дає широкі перспективи для їх особистісного розвитку;

ü     зменшення витрат на закупівлю програмного забезпечення і його систематичне оновлення.

Сучасні технології дозволяють не купувати дороге програмне забезпечення для установки на комп'ютер, можна розгортати хмарну інфраструктуру і мати доступ до неї з будь-якого місця, з будь-якого обладнання, підключеного до Інтернету.

Застосування інноваційних комп’ютерних технологій змінює функції викладача, майстра виробничого навчання щодо організації навчального процесу, активізації групи, налагодження робочих місць, проведення інструктажу, індивідуального підходу до учнів, підготовки до використання інноваційних комп’ютерних технологій.

Таким чином впровадження інноваційних технологій при підготовці кваліфікованих робітників в навчально-виховний процес професійно-технічної освіти дає високий результат.

ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ПОДАЛЬШОЇ РОЗРОБКИ: Матеріали можуть бути використані в практичній діяльності педагогічних працівників при підготовці до проведення уроків, як матеріали для підготовки виступів на засіданнях методичних комісій, Школи педагога-початківця, педагогічних читаннях, Школи педагогічної майстерності, а також для обміну досвідом серед педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів. Розроблений комплекс педагогічних програмних засобів може використовуватися для контролю та самоконтролю знань з предметів професійно-технічного циклу, програмне забезпечення може використовуватися для створення контролюючо-навчальних програмних засобів з широкими графічними можливостями. Творча група на даному етапі ставить питання про розвиток вміння самостійно осмислювати навчальний матеріал, виконувати нестандартні завдання, робити висновки, помічати, як власні помилки, так помилки своїх ровесників. Намагалися звернути увагу на розвиток в учнів критичності як певної поведінки щодо змісту та результатів своєї діяльності.

ОТРИМАНІ ПРАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ: У підвищенні якості професійно-технічної підготовки кваліфікованих робітників творча група педагогічних працівників Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області виділила наступні переваги інноваційних педагогічних технологій, зокрема, комп’ютерних комплексів і програм які:

• сприяють створенню емоційного фону в освітньому процесі, підвищують мотивацію навчання за рахунок усвідомлення цінності творчої праці в освоєнні сучасних інформаційних технологій;

• дозволяють виробити позитивний стереотип поведінки і адекватну рефлексію в ситуації «успіху-неуспіху»;

• сприяють виробленню стійкого інтересу до відпрацювання професійно важливих умінь і навичок через що змінюється і ускладнюється діяльність учня;

• можуть виступати основою формування професійно важливих умінь і навичок.

Реалізація можливостей інформатизації, а також застосування педагогічних програмних засобів у навчальному процесі дозволяє:

• по-перше, створювати методики, орієнтовані на розвиток мислення;

• по-друге, перевести на більш високий рівень естетичне виховання;

• по-третє, розвивати комунікативні здібності та ефективно формувати такі важливі для сучасної людини вміння, як уміння приймати оптимальні рішення або пропонувати варіанти вирішення в складній ситуації.

 Практика показує, що при використанні інноваційних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання, які дають можливість розвивати критичне мислення, учні запам’ятовують 80% того, що висловлювали самі, 90% того, що робили самі. Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, а також і його ідентифікація, використання у повсякденному житті, про що свідчить аналіз якості навчання з підготовки кваліфікованих робітників (див. рис.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.Динаміка якості навчання з підготовки кваліфікованих робітників

 

Застосування інноваційних комп′ютерних технологій навчання дозволяє змінювати весь процес викладання, реалізовувати модель особистісно-орієнтованого навчання, інтенсифікувати заняття, а головне - удосконалювати самопідготовку учнів. Безумовно, сучасний комп'ютер і інтерактивне програмно-методичне забезпечення вимагають зміни форми спілкування викладача, майстра виробничого навчання та учня, перетворюючи навчання в ділове співробітництво, а це посилює мотивацію навчання, призводить до необхідності пошуку нових моделей занять, проведення підсумкового контролю, підвищує індивідуальність і інтенсивність навчання.

Моніторинг навчальних досягнень учнів останніх років у навчальному закладі свідчить, що рівень знань, умінь та навичок значно зріс (див. рис.2). Крім того, впродовж 2016, 2017 років зникла проблема працевлаштування  та набору учнів нового контингенту.

Рис.2.Моніторинг активності учнів на заняттях

У зв’язку зі зміною соціальних вимог відбувається переосмислення ролі викладача професійно-технічного закладу в навчальному процесі, підвищено вимоги до нього. Від пояснювально-ілюстративного методу трансляції навчального матеріалу викладач має перейти до нових методів, у яких посилено творчо-діяльнісний компонент. Головна стратегія педагогічної діяльності педагогів Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області спрямована на застосуванням методів активного навчання: аналіз конкретних виробничих ситуацій, імітаційні вправи, заняття на тренажерах. Використання названих методів у навчальному процесі робить навчання активним, дієвим, контекстним (включеним в професійну діяльність).

Наявність у кожного викладача нашого закладу можливості використання на уроках мультимедійної техніки зумовило перевагу електронних засобів та комп’ютерних комплексів навчання. Практика показала, що заклади професійно-технічної освіти мають працювати по-новому, з новими програмами, новими інноваційними технологіями навчання.

 

ЗМІСТ

 

I.                   Вступ. Фактори що стимулюють застосування інноваційних технологій

II.                Особливості застосування інноваційних технологій на уроках спеціальних дисциплін

III.              Висновок

Список використаних джерел

 

Додатки

ВСТУП. ФАКТОРИ ЩО СТИМУЛЮЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Коли людина мислить, вона має сумнів,

але вона впевнена, коли діє.

 

А.Франц

 

Основним завданням підготовки кваліфікованих робітників є формування досвідченої, грамотної та розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення професійних знань і умінь, фахової мобільності та швидкої адаптації до вимог ринку праці.

Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

Проблема сьогодні полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і його особистої творчої індивідуальності. Окремі форми і методи навчання повинні поступитися цілісним педагогічним технологіям загалом і технології навчання [6, с.235 ].

Що таке «технологічний підхід у навчанні»? Яким чином педагогу вибрати технологію, яка дозволить максимально використати власний творчий потенціал для підготовки кваліфікованого робітника? Такі питання ставить перед собою педагогічний колектив Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області при підготовці конкурентоспроможного робітника на ринку праці. Отже, як результат в процесі було виявлено ряд недоліків:

- провідним мотивом навчальної діяльності у 70% учнів є страх отримати погану оцінку, не скласти залік, виявити себе нездібним в очах друзів, страх перед батьками, вчителями тощо;

- пізнавальний мотив та мотив самореалізації особистості відзначається тільки у 4% учнів.

Обсяг інформації весь час зростає. Учень зобов’язаний вивчати та вважати важливим те, що він сам важливим для себе не визнає, а це, в свою чергу, не дозволяє учневі повноцінно сприймати та засвоювати матеріал.

Вибір освітньої технології – це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем. У зв’язку з цим постала низка правомірних запитань, пов’язаних із спробами практичного втілення освітніх технологій.

Предметом освітньої технології обов’язково має бути формування потрібного професійного забезпечення, новий зміст технологічного потенціалу вчителя, його модернізований обсяг, нові якісні параметри (прогнозування змісту, форм і способів організації та проведення педагогічного процесу, характеру діяльності вчителя, особливості пізнавального спілкування, особистісні характеристики). Провідним суб’єктом технологізації процесу навчання є вчитель з притаманними йому педагогічними вимогами і впливами, особливостями фахової самореалізації. Допоміжним фактором, коригувальним чинником цього процесу має бути діяльність учнів – їх особистісні інтереси, потреби, можливості, досягнення, способи і форми пізнавального самовиявлення. Безумовно, саме учень є головною дійовою особою у навчанні, але тільки на рівні реалізації своєї мети, а не у виборі технології навчання. Для дитини не існує традиційної чи інноваційної технології. Є звичні або нові способи діяльності на уроці, запропоновані вчителем. Створені за останні роки освітні технології, кінцевою метою яких є гармонійний розвиток особистості учня і дорослого мають різні напрямки:

-- особистісно-орієнтована освіта і технології;

- вальдорфська педагогіка;

- технологія саморозвитку;

- технологія організації групової навчальної діяльності учнів;

- технології розливального навчання;

- технології формування творчої особистості;

- технологія навчання як дослідження;

- проектна технологія;

- нові інформаційні технології навчання;

- педагогічна технологія «Створення ситуації успіху» [10, с.36-37].

 Не дивлячись на їх різноманіття, центральною ланкою реалізації освітньої технології, найвищим ступенем її розвитку і втілення, системним виявом ефективності і результативності, має бути урок. Тільки на уроці набувають цілеспрямованого вияву всі способи і форми взаємодії викладача й учнів, що прогнозуються процесуальною частиною технології.

Використання сучасних технологій у навчально-виховному процесі нашого навчального закладу показало їх величезні можливості та перспективи для якісного вдосконалення навчального процесу, його інтенсифікації, оптимізації та диференціації. Інноваційні технології не тільки полегшують доступ до інформації і відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, але й дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником навчальної діяльності.

Сьогодні у Теплицькому професійному аграрному ліцеї Вінницької області проводиться робота щодо вивчення ресурсних можливостей інформаційно-комунікаційних, інноваційних технологій, програмних сервісів для створення мультимедійних дидактичних засобів, та їх апробація на уроках теоретичного та виробничого навчання.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

Запровадження педагогічних інновацій - особлива форма педагогічної діяльності і мислення, які спрямовані на організацію нововведень в освітньому просторі або процес створення, упровадження і поширення нового в підготовці кваліфікованих кадрів.

Інноваційний процес в освіті - це сукупність послідовних, цілеспрямованих дій, спрямованих на її оновлення, модифікацію мети, змісту, організації, форм і методів навчання та виховання, адаптації навчального процесу до нових суспільно-історичних умов [6].

Сучасні роботодавці зацікавлені в такому працівникові, який:

- уміє думати самостійно, вирішувати різноманітні проблеми і застосовувати отримані знання в практичній діяльності;

- має критичне і творче мислення;

- володіє багатим словниковим запасом на основі глибокого розуміння гуманітарних знань;

- є комунікабельним, контактним серед різних соціальних груп;

- уміє запобігати конфліктним ситуаціям, уміло виходити з них.

Рушійною силою інноваційної діяльності у нашому навчальному закладі є педагог як творча особистість. Творчий викладач, вихователь має широкі можливості і необмежене поле для інноваційної діяльності, оскільки на практиці може експериментувати і переконуватися в ефективності методик навчання, коригувати їх, здійснювати докладну структуризацію досліджень навчально-виховного процесу, пропонувати нові технології та методи навчання. Основна умова такої діяльності - інноваційний потенціал педагога.

Інноваційний потенціал педагога - сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, який виявляє готовність вдосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів та методів, здатних забезпечити цю готовність.

Фактори, що стимулюють до застосування

 інноваційних технологій

1. Методична робота.

2. Навчання на курсах підвищення кваліфікації.

3. Приклад і вплив колег.

4. Приклад і вплив керівників.

5. Організація праці в навчальному закладі.

6. Увага до цих проблем керівництва.

7. Довіра.

8. Новизна діяльності, умови праці та можливість експериментування.

9. Заняття самоосвітою.

10. Інтерес до роботи.

11. Зростаюча відповідальність.

12. Можливість одержання визнання в колективі.

Інтерактивні методи навчання включають в себе: двічі по два, синтез думок, робота в парах, пошук скарбів, коло ідей, мікрофон, мозкова атака, аналіз ситуацій, дерево рішень, рольові ігри, дискусія, дуальна система, кейсове навчання, інноваційні методи навчання [1].

Методи активізації навчального процесу передбачають:

• Активізацію мислення учнів

• Самостійність прийняття рішень учнями

• Збільшення часу активного залучення учнів у навчальний процес

• Постійний взаємозв’язок учня і викладача

Значну роль у запровадженні інноваційних технологій є використання персональних комп'ютерів у навчальному процесі, мультимедійних технологій та мультимедійних програмних продуктів. І це доведено практикою, оскільки вони використовуються під час проведення уроків із спецдисциплін. При цьому ми розглядаємо їх у декількох аспектах:

• як предмет вивчення учнями. Для цього в ліцеї створено й функціонує мультимедійна бібліотека, що має різнопланові мультимедійні навчальні програми: із загальноосвітніх дисциплін: історії, географії, фізики, іноземних мов; та спецдисциплін — серія ТеасhРго — навчання роботі з різними прикладними програмами, а також диски, які використовуються учнями для самопідготовки та у позакласній роботі. Деякі з них використовуються учнями для самостійної підготовки;

• як інструмент для досягнення поставленої викладачем мети. Мультимедійні програми використовуються при проведенні лабораторно-практичних занять, виробничого навчання та при самостійній підготовці учнів, коли перед ними ставиться конкретне завдання, що потребує творчого підходу, прояву ініціативи та нестандартного розв'язку завдання;

• як інструмент викладача у його роботі. Мультимедійні програми використовують при проведенні уроків спецдисциплін та інших предметів. І, як показує практика, такі заняття не тільки покращують рівень засвоєння знань учнями, але й надовго залишаються у їх пам'яті;

• як предмет вивчення нових інформаційних технологій. Розвиток сучасних мульти­медійних технологій відбувається настільки швидко, що викладачі нерідко не встигають слідкувати за змінами і нововведеннями. У цьому їм допомагають глобальна мережа Іnternet та мультимедійні програмні продукти. (Додаток 1).

Серед різноманітних мультимедійних програмних продуктів найбільшого поширення набули електронні підручники, тобто комп'ютерні навчальні програми. Такі системи у порівнянні з друкованими підручниками, курсами на відеокасетах та іншими джерелами, де інформація представлена послідовно, мають потужні можливості розгалуження і дають мож­ливість учню прямо включатися в потрібну тему. Крім того, вони мають ефективні засоби оцінки і контролю процесу засвоєння знань і отримання навиків. (Додаток 2).

Інформаційні комп'ютерні технології використовуються, також, під час проведення в навчальному закладі виробничого навчання. В основному - це демонстрація виконання основних прийомів завдання (використовуючи комп'ютерну мережу та спеціальне програмне забезпечення). Всі учні мають змогу бачити одночасно, як виконати ту чи іншу операцію (див. рис.3). Таким чином, немає необхідності кожному окремо показувати основні елементи виконання завдань та економиться час на уроці. На уроках виробничого навчання постійно використовується дидактичний матеріал. Це значно полегшує роботу майстра на уроці.

 

 

Рис. 3. Показ прийомів із застосуванням ІКТ

 

Таким чином, застосування нових інформаційних технологій, в тому числі, комп’ютерних комплексів навчання, електронних «Систем тестування», програм – розробників електросхем, віртуальної електронної лабораторії, автоматизованих комплексів сприятиме: формуванню умінь і навичок майбутніх фахівців, дає їм впевненіше вибирати найбільш оптимальний спосіб вирішення тієї чи іншої задачі, а також сприяє зацікавленості в застосуванні інформаційних технологій у своїй майбутній професійній діяльності і формуванню вмінь і навичок до практичного використання ПК у своїй роботі для інтенсифікації трудового процесу про що свідчать результати моніторингу (див. рис. 4).

 

 - так,  - ні

Рис. 4. Моніторинг зацікавленості учнів у використанні

комп’ютерних комплексів на уроках професійної підготовки

 

Для активізації роботи педагогів Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області створено Школу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) головна мета якої:- активізувати творчий потенціал викладачів з метою вдосконалення й підвищення професійної компетентності; впроваджувати, інноваційні технології навчання й виховання у навчально-виховний процес.

 

Школа ІКТ

Створює: ·       текстові документи; ·       таблиці; ·       малюнки; ·       діаграми; ·       презентації.

Використовує: ·       Інтернет-технології; ·       локальні мережі; ·       бази даних.

Здійснює: ·       анкетування; ·       діагностування; ·       тестування; ·       пошук необхідної інформації в мережі Інтернет.

Розробляє: власні електронні продукти

Поєднує: готові електронні продукти

розробки уроків, демонстраційний матеріал

електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми т. п.

Головні завдання: ·           Вивчення теорії і методики впровадження інформаційних технологій навчання у навчальний процес. ·           Практичне використання активних та інтерактивних методів навчання на уроках. Створення банку методичних розробок уроків з використанням інформаційних технологій навчання. ·           Моделювання та апробація інтегрованих уроків. ·           Підготовка методичних рекомендацій з питань організації роботи з моделювання та проведення інтегрованих уроків із використанням ІКТ- супроводу. ·           Узагальнення досвіду роботи викладачів з питань організації та проведення навчальних занять (в урочний і позаурочний час). ·           Презентація досвіду роботи членів творчої групи на засіданнях методичних комісій при впровадженні ІКТ- супроводу.

Інноваційне навчання є результатом такої навчальної та освітньої діяльності, яка заохочує введення інноваційних змін в існуючу культуру, соціальне середовище підготовки, стимулює активну участь у проблемних ситуаціях, які виникають як перед окремою людиною, так і перед цілим суспільством. Усвідомлення його потреби розширює обрії дидактичних пошуків. Таке навчання пов'язане з творчим пошуком на основі наявного досвіду, тобто з його збагаченням.

Професійна ж підготовка конкурентоспроможного робітника значною мірою залежить від професійної і педагогічної майстерності викладача та майстра виробничого навчання.

В навчальному закладі в результаті діагностики викладачів створено модель педагога-професіонала, в результаті чого визначаються напрями методичної роботи (див. рис 5).

 

Викладач-професіонал

Володіє основами педагогіки та психології, цілеспрямований у досягненні мети

Володіє інформаційно-комунікаційними технологіями

Бере активну участь у формах методичної роботи, вивчає та використовує у роботі інновації

Уміє узагальнювати свій досвід роботи, пропагує серед колег творчі здобутки

Удосконалює професійну діяльність, прогнозує перспективи власної праці з урахуванням самоаналізу досягнутого

Розвиває творчі здібності учнів, співпрацює з батьківською громадою

Досконало володіє змістом програм і різноманітними методами їх реалізації в навчально-виховному процесі

Діагностує, моделює, прогнозує систему педагогічної діяльності

Рис. 5. Модель педагога у навчальному закладі

Головними ознаками професійної майстерності педагогічного працівника є: оволодіння ефективними засобами передачі учням знань і умінь; уміння планувати й здійснювати педагогічний вплив; уміння встановлювати правильні взаємостосунки з учнями, організовувати і спрямовувати їхню діяльність; уміння переконувати; глибоке знання свого предмета, широка ерудиція тощо. Отже, набуття високого рівня педагогічної майстерності — процес тривалий і складний. З огляду на це, неабияке значення має відмова від традиційних методів навчання. Кожний викладач має самостійно впроваджувати ефективні форми і методи навчання. Як правило, краще засвоєння нового матеріалу відбувається в процесі активної діяльності учнів за умови, коли в нього вносяться елементи новизни. Підкреслимо значення використання спеціальних мнемонічних засобів, тобто засобів запам'ятовування і зберігання інформації. До них належать: смислове групування матеріалу, виділення головної думки, складання плану, конспекту, логічних схем, виділення в них основних зв'язків і відношень.

 Інноваційна діяльність педагога професійної школи, пов'язана з проектуванням і реалізацією інноваційних технологій. Вона буде ефективною за умови наявності у нього системи прогностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних, комунікативних, рефлексивних, аналітичних та інших умінь.

 Зважаючи на те, що до інноваційної технології входить система умінь, що забезпечує проектування і реалізацію навчально-виховного процесу, педагог професійної школи має оволодіти вміннями організації кожного етапу професійно-педагогічної діяльності на основі врахування низки чинників: пріоритетності цілей професійної освіти, специфіки змісту навчання, вікового і освітнього рівня учнів, фізичного стану, рівня навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

 Найбільш популярними у педагогів професійної школи Теплицького професійного аграрного ліцею є такі педагогічні технології:

- інформаційно-розвивальні, які передбачають виклад педагогом теоретичних відомостей під час проведення лекції або семінарського заняття; організацію самостійної роботи учнів з вивчення нових знань з теоретичних джерел, інструкцій, комп'ютерних засобів навчання;

- діяльнісні, спрямовані на підготовку професіонала, здатного кваліфіковано розв'язувати виробничі завдання. Ці технології передбачають проведення аналізу виробничих ситуацій, розв'язання ситуативних виробничих завдань, ділові ігри, моделювання професійної діяльності в навчальному процесі, організацію професійно спрямованої дослідницько-пошукової роботи тощо;

- розвивальні, спрямовані на професійний розвиток майбутнього фахівця, здатного творчо працювати, самостійно визначати способи і засоби вирішення проблемних виробничих ситуацій тощо. До цих технологій входять - проблемне навчання, проблемні лекції, семінари, навчальні дискусії, лабораторно-практичні роботи з елементами дослідництва, діяльності, ігри. (Додаток 3).

Організація навчальних занять з підготовки водіїв автотранспортних засобів, трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва проходить із застосуванням проблемних ситуацій під керівництвом викладачів, що спрямовують активну самостійну діяльність учнів на вирішення творчих завдань і розвиток розумових здібностей.

 

Рис. 6. Організація навчальних занять з підготовки водіїв автотранспортних засобів в контексті проблемного навчання

 

Заглиблюючись у сутність проблемного навчання, ми спостерігаємо тенденцію збільшення кількості його структурних елементів. Це відбувається, як правило, у результаті подрібнення основних елементів і продиктоване необхідністю врахування психолого-дидактичних і логічних закономірностей, що лежать в основі проблемного підходу. Загальноприйнятою вважається структура, що складається з таких елементів:

 

Рис.7. Структура проблемного навчання

 

У теорії проблемного навчання є кілька рівнів проблемності. Так, дослідницька робота, яка проводиться в Теплицькому професійному аграрному ліцеї Вінницької області при підготовці майбутніх водіїв,трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва являє собою найвищий рівень, на якому учні самостійно висувають проблему й вирішують її. Цьому рівню відповідає дослідницький метод, форма реалізації якого - проблемні практичні та теоретичні завдання. (Додаток 4).

Частково-пошуковий рівень припускає висування проблеми (проблемної ситуації) викладачем, а рішення пропонується знайти учням самостійно під керівництвом викладача. Це середній рівень проблемності, він може бути організований методом евристичного діалогу, форма реалізації якого - бесіда евристичного характеру.

 

 

Рис. 8. Вирішення проблемних ситуацій на уроках виробничого навчання

 

Найнижчий рівень проблемності - проблемний виклад, у ході якого викладач сам висуває проблему, створюючи в учнів проблемну ситуацію,сам висуває гіпотези й сам їх доводить. Метод, що відповідає цьому рівню,так і називається - проблемний виклад (Додаток 5).

Проблемна ситуація - основна категорія проблемного навчання підготовки водіїв. Провідним елементом проблемної ситуації є протиріччя, виявлене та усвідомлене. Виявлення протиріч та усвідомлення їх як труднощів у проблемній ситуації повинно супроводжуватися виникненням інтересу в учнів. Без останнього проблемна ситуація не існує!

Найбільш поширені протиріччя:

Ø між відомим і невідомим;

Ø між формальними й істинними знаннями;

Ø між звичним і незвичайним розглядом предмета;

Ø між засвоєними знаннями та застосуванням їх у нових практичних умовах;

Ø між одними й тими ж за характером знаннями, але які мають більш низький і більш високий рівні;

Ø між науковими знаннями й життєвими ситуаціями;

Ø між теорією і практикою.

Головне завдання викладача - дати можливість учням виявити протиріччя, показати, донести їх до такої міри, щоб в учнів з найбільшою ймовірністю виникла проблемна ситуація. Але треба пам’ятати, що проблемна ситуація повинна характеризуватися тематичною спрямованістю, змістовною значимістю, закінченістю елементів, доцільністю й доступністю її вирішення для учнів.

Формами організації проблемної ситуації на уроках при підготовці водіїв автотранспортних засобів може бути вербальний опис протиріч, показ проблемного досліду, формулювання проблемного завдання, лабораторний експеримент.

Приступаючи до організації проблемного навчання, викладач на сам перед, визначає доцільність зміни певного навчального матеріалу в рамках даної технології. Навчальний матеріал доцільно викладати проблемно, якщо він дає можливість: моделювати умови наукової творчості; показати учням доступні їм методи науки; формувати в них навички володіння узагальненими методами творчої діяльності.

 

 

Рис.9. Вирішення проблемних ситуацій на уроках теоретичного навчання

 

Крім того, викладач самостійно вирішує питання про доцільність застосування проблемного навчання в кожному конкретному випадку, виходячи з інтересів, потреб, рівня розвитку учнів, а також враховуючи реальні умови реалізації процесу навчання. Встановивши доцільність проблемного навчання, переходить до організації проблемної ситуації. Для цього на уроці, перш за все, виділяє з інформаційного блоку основну інформацію, засвоєння якої є обов’язковою. Саме на ній надалі будує проблемну ситуацію. Виділення в навчальному матеріалі основної інформації відбувається в результаті її дидактичного аналізу. Найчастіше таким інформаційним блоком служить пояснювально-ілюстративний текст підручника. Далі ставить завдання усвідомлення й вичленення ряду протиріч, які можуть бути покладені в основу проблемної ситуації. Виявлення цих протиріч вимагає високої майстерності й професіоналізму, під яким розуміється глибоке й міцне знання аспектів своєї дисципліни, з одного боку, і розвинуте діалектичне мислення - з іншого. Глибокі й міцні знання фактичного матеріалу, які припускають здатність широко застосовувати їх на практиці, у побуті, у будь-яких життєвих ситуаціях, дозволяють легко виділити необхідні в навчальних цілях протиріччя.

Етапи, які використовуються на уроках теоретичної підготовки майбутніх водіїв, трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва з метою побудови проблемного заняття:

Рис.10. Етапи побудови проблемного заняття

 

Етап 1-й, актуалізація опорних знань.

Мета: пригадати й актуалізувати наявні знання (Що ми знаємо або повинні знати?).

Шлях реалізації: фронтальне опитування, розповідь-вступ, рішення задач, індивідуальна усна відповідь з подальшими необхідними уточненнями й додаваннями. Результат: наявність в учнів опорних знань, необхідних для осмисленого сприйняття протиріч.

Спектр змін особистості учня: формується вміння співвідносити відповіді із зразком, чітко формулювати відповіді, керувати своєю увагою, розвивати прагнення до взаємодопомоги й надання підтримки.

Етап 2-й, аналіз проблемного завдання.

Мета: зрозуміти початкові умови. (Чому це відбувається?) Шлях реалізації: колективне обговорення, повідомлення викладача, постановка проблемного досліду.

Результат: розуміння наявності якоїсь невідповідності.

Спектр змін особистості учня: формується вміння відповідально ставитися до своєї позиції й зіставляти її з позицією іншого, корегувати свою точку зору (Додаток 6).

Етап 3-й, виділення проблеми.

Мета: виявлення суті протиріччя (У чому наше ускладнення? Що ми не знаємо?) Шлях реалізації: робота в групах («мозковий штурм»), індивідуальні судження-виступи, колективне обговорення, виклад викладачем.

Результат: вербальне формулювання проблеми.

Спектр змін особистості учня: формується розвиток логічного мислення, вербалізація переходу від аналізу протиріччя до пошуку напрямку його вирішення, самостійність суджень, розвиток навичок інтелектуальної взаємодії з партнерами освітнього процесу

Етап 4-й, висунення можливих припущень.

Мета: висунення припущень щодо вирішення проблеми. (Як можна відповісти на запитання, які можуть бути гіпотези?)

Шлях реалізації: групова робота, «мозкова атака», індивідуальні судження, пропозиції, висунуті викладачем (виклад).

Результат: наявність ряду гіпотез.

Спектр змін особистості учня: виявляє гнучкість мислення, формується вміння подумки простежувати шлях вирішення, аналітико-прогностичні вміння.

 

.

 

Рис.11. Вирішення проблемної ситуації (висунення припущень)

 

Етап 5-й, звуження поля пошуку.

Мета: опрацювати кожну з висунутих пропозицій з метою відсіву неперспективних. (Які гіпотези не перспективні? Які більш перспективні?).

Шлях реалізації: колективне обговорення, групова робота, індивідуальні судження, виклад-роздум викладача.

Результат: звуження поля пошуку рішення, визначення робочої гіпотези.

Спектр змін особистості учня: формується вміння робити ескізний проект вирішення проблеми, аналізувати перспективність гіпотез,визначати недоліки й переваги пропозицій, незважаючи на їхнє авторство.

Етап 6-й, доказ робочих гіпотез.

Мета: довести робочу гіпотезу. (Яке теоретичне або практичне обґрунтування ми можемо запропонувати? Як довести справедливість висунутої гіпотези?)

Шлях реалізації: групова робота, послідовне проведення доказу кількома учнями, доказ гіпотези самим викладачем (міні-лекція, пояснення); колективний доказ під керівництвом викладача (фронтальна бесіда).

Результат: наявність чіткої системи доказу й з’ясування її суті.

Спектр змін особистості учня: формується вміння формулювати й вибудовувати логіку доказу, конструювати ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків, вибудовувати свою позицію й бути готовим до її корекції або заміни.

Етап 7-й, перевірка правильності рішення.

Мета: здійснити рефлексію виконаної роботи, зробити висновок. (Як перевірити правильність рішення? Як довести правильність доказу?)

Шляхи реалізації: завдання (на поетапну перевірку правильності виконаних дій, співвіднесення початкових умов з характером і змістом рішення і т.д.), вправи (на перевірку правильності виведення шляхом перенесення його на інші, аналогічні вихідні ситуації).

Результат: переконаність у правильності отриманого висновку.

Спектр змін особистості учня: формується здатність до пояснення,оцінки власних дій, переконаність (додаток 7 ).

Раніше ми вказували на існування трьох рівнів проблемності:

1) низький, 2) середній, 3) високий.

У процесі реалізації першого рівня викладач сам формулює проблему, показує протиріччя, формулює завдання або питання, сам висуває гіпотезу, обґрунтовує й доводить її, робить висновок.

На другому рівні викладач лише формулює проблему, створюючи проблемну ситуацію, а учні під його керівництвом висувають гіпотези, прагнуть довести їх, роблять висновок.

На третьому рівні викладач організує навчання таким чином, що учні самі виявляють суперечності, самі висувають і доводять гіпотези, роблять висновки.

Таким чином, проблемне навчання має значні можливості в підготовці кваліфікованих водіїв автотранспортних засобів, трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва а це означає, що його необхідно широко використовувати в практиці професійно-технічних навчальних закладів. Для цього викладач повинен мати як професійні вміння (визначати доцільність введення проблемного навчання в навчальний процес, виходячи з конкретних ситуацій і змісту навчального матеріалу, володіти методикою конструювання проблемних ситуацій, уміти структурувати проблемне навчання, знати етапи організації проблемного заняття й володіти ними), так і відповідний рівень особистісного розвитку (володіти діалектикою пізнання, мати розвинуте діалектичне мислення, уміти вичленувати протиріччя в будь-якому навчальному матеріалі й зробити їх доступними для учнів).

Метод проектів від теорії до практики

 

Проектна діяльність – один із засобів активізації критичного мислення. Для розв’язання проблеми труднощів, пов’язаних із володінням професією «Кухар-кондитер» педагоги застосовують методику критичного мислення. Проектування – особливий вид інтелектуальної діяльності, який якраз пов’язує ідею з її втіленням. Ця діяльність також сприяє розвитку критичного мислення, перетворює учня на суб’єкт педагогічного процесу. Під час проектної діяльності учні навчаються: планувати свою роботу, використовувати багато джерел інформації, самостійно відбирати й накопичувати матеріал, аналізувати факти та порівнювати їх, аргументувати власні судження, приймати рішення, установлювати соціальні контакти, розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним, презентувати створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших. Для проектної діяльності характерна спільна робота викладача й учня з рівним статусом обох сторін.

Характерні риси методу проектів:

- створює навчальне середовище, в якому викладач тренує, спрямовує, досліджує та зміцнює більш глибокі рівні розуміння;

- дозволяє учням самостійно будувати власні знання;

- завершується реальним продуктом, відповідає на суттєві запитання;

- установлює зв’язки з оточуючим світом, розвиває навички потрібні в житті;

- вирішує реальні проблеми (багато з цих навичок є бажання для сьогоднішніх роботодавців: розвивають здатність працювати разом з іншими, приймати виважені рішення, проявляти ініціативу, розв’язувати складні проблеми);

- дозволяє використовувати розмаїття навчальних методик;

- підходить для всіх учнів.

Педагогічні вимоги включають актуальність тематик, обґрунтування вибору теми, відповідність практичним завданням.

Методичні вимоги передбачають урахування принципів дидактики, специфіки предмета та самостійну ( індивідуальну, парну, групову) діяльність учнів.

 

 

Рис.12. Робота над проектом

 

Технічні вимоги  полягають в орієнтуванні на сучасну техніку.

Фізіолого-гігієнічні вимоги встановлюють рекомендації про умови організації проекту, які не повинні зашкодити здоров'ю учня.

На виконання проекту відводиться певний час, протягом якого необхідно досягти конкретного, «відчутного» результату, готового до впровадження.

У своїй роботі ми найчастіше використовуємо такі види проектів: інформаційні, ігрові, дослідницькі, творчі, практичні. Вид проекту залежить від теми.

Відповідно до домінуючого методу та виду діяльності проекти поділяють на прикладні, дослідницькі, інформаційні, рольові, ігрові. Проект є засобом для здійснення певних змін, завжди має конкретну мету, чітко окреслений початок і кінець, вимагає затрат певних ресурсів, коштів і часу, передбачає використання різноманітних ресурсів і знань, призводить до отримання конкретних результатів, відрізняється від інших.

У рамках реалізації проекту викладач має дотримуватись певних правил:

- керівництво зі сторони;

- більше тренування та моделювання;

- більше пошуку разом з учнями;

- більше між предметного мислення;

- оцінювання на основі виконаної роботи.

Теми реалізованих проектів свідчать про поглиблення теоретичних знань та практичних навичок з кулінарії, навчитися планувати свою роботу, заздалегідь прогнозувати її результати, використовувати різноманітні джерела інформації, самостійно відібрати й накопичувати матеріал. (Додаток 5).

Робота над навчальними проектами розпочиналася з презентації, яку підготувала керівник проекту. Вона ознайомила з кроками виконання проекту: учні повинні були розділитись на групи, визначити та обговорити отриманні завдання, провести «мозковий штурм»; вибрати форму захисту результатів своєї роботи та підготуватись до виступу.

У процесі здійснення проекту учні мали змогу синтезувати знання з кулінарних дисциплін, інтегрувати інформацію суміжних предметів (українська мова, література, етика та психологія особистості) шукали більш ефективні шляхи вирішення задач проекту, спілкування один з одним.

У процесі «мозкового штурму» з'ясувалось, що сьогоднішньому фахівцеві варто шукати власних шляхів професійної реалізації. Розуміння глибокого коріння української традиційної кухні якраз може стати рятівною соломиною у вирі ринкових перепитій економіки. Тому у ході створення проекту викладач прагне вирішити ряд завдань, зокрема:

- сформувати в учнів стійкі знання про особливості української традиційної кухні (обрядову їжу та хлібобулочні вироби);

- сприяти формуванню навичок приготування обрядової їжі та випікання хлібобулочних виробів;

- виховувати повагу до історичних надбань свого народу, зокрема природності та раціональності у приготуванні страв;

- навчити учнів проводити соціологічні дослідження, співпрацювати з державними установами та громадськими організаціями, періодичними виданнями;

- удосконалювати навички збору та узагальнення інформації її творчої інтерпретації (написання сценаріїв, творів) презентації в присутності дорослих, ровесників. Учні проводили збір інформації, користувалися друкованими джерелами, матеріалами мережі Інтернет, а також здійснювали експедиції в села району з метою збору етнографічних та фольклорних першоджерел з уст місцевих жителів. Записано більше 50-ти рецептів обрядових страв та рецептів хлібобулочних виробів. Не менш результативним було знайомство з працівниками місцевого хліб заводу, приватними підприємцями, які працюють у сфері забезпечення населення хлібобулочними виробами.

 

 

Рис.13. Захист проекту

 

Дуже важливий етап роботи – опрацювання та систематизація інформації. Застосовувались різні методи та прийоми. Аналізувалися та порівнювалися факти, підбирались аргументи, встановлювалися соціальні контакти, розподілялись обов’язки. Головними кроками стало: створення рецептурника хлібобулочних виробів та обрядової їжі, організація та проведення виставки-продажу хлібобулочних виробів та фоторепортажу з неї, проведення науково-практичної конференції, написання творчих робіт; написання сценаріїв на запропоновану тему та інсценізування їх, співпраця  із засобами масової інформації. Захист проектів (для надання більшої офіційності) проводиться перед учнівською аудиторією організованою комісією (журі) та гостями (педагогами, батьками, представниками громадськості).

Після захисту відбувається обговорення та оцінювання результатів проектної роботи.

 

ВИСНОВОК

 

Інноваційні технології навчання – шлях до підвищення якості професійної освіти, зацікавленості учнів у навчанні. Вони дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоювання та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. За інноваційними технологіями навчання майбутнє професійно-технічної освіти.

Як результат застосування інноваційних технологій викладачі ліцею виявили, що учні при цьому реалізовують комплекс умінь:

·        бачення виробничої ситуації в цілому; вміння аналізувати складові частини об’єкта діяльності;

·        виділення в цій ситуації предмета дій, мети, засобів та результатів, яких потрібно досягти;

·        постановка завдання;

·        виконання дій,спрямованих на вирішення конкретних виробничих завдань;

·        проведення оцінювання та аналізу результатів діяльності;

·        прийняття самостійних рішень.

Ринкові закони є досить відчутними і в освітній галузі, тому Теплицький професійний аграрний ліцей Вінницької області постійно удосконалюючи форми і методи роботи, прагне підтримувати рівень своєї конкурентоздатності. Чим визначається цей рівень? Факторів є багато, але найважливішим з них – конкурентоздатність випускників. Серед суттєвих переваг, які дозволяють молодому спеціалісту по закінченні навчального закладу працевлаштуватися насамперед є:

·          уміння використовувати теоретичні знання на практиці;

·          високий рівень самосвідомості й відповідальності;

·          здатність до прийняття самостійних рішень;

·          уміння працювати в команді.

Щоб набути даних якостей, молоді люди повинні мати можливість упродовж усього періоду навчання розвивати самостійність, навчатися і спеціальності, і вмінню вести себе в суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

Додаток 1

УРОК ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ

 

Предмет. Правила дорожнього руху

Тема уроку. Рух по гірських дорогах і на крутих спусках

Мета уроку

Навчальна: ознайомити учнів з умовами руху в гірських  умовах, із заборонами, які діють на гірських дорогах, перевірити рівень засвоєних знань;

Розвиваюча: розвивати в учнів мислення, спостережливість, самостійність та відповідальність під час оцінки дорожньої ситуації, формувати вміння використовувати отримані знання у своїй професії;

Виховна: виховувати зацікавленість до отриманих на уроці знань, свідоме відношення та повагу до професії, культуру руху на дорогах, сумлінність та відповідальність.

Методична мета: Використання електронних засобів навчання при вивченні предмету ПДР

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Методи роботи: пояснювально-ілюстративні та проблемно-пошукові шляхом використання електронних засобів навчання.

Форма роботи: групова,індивідуальна робота

Засоби навчання:

технічні: комп’ютер, проектор, навчальні відеоролики, 14 комп’ютерів для перевірки знань учнів;

наочні: мультимедійні презентації, відеоролики, відеофільм;

програмні: харківські тематичні білети з перевірки знань ПДР, тема №28

дидактичні: картки контролю знань.

Міжпредметні зв'язки:

Фізика, тема: Швидкість руху.

Геометрія, тема: Кути.

Будова автомобіля: Будова коробки передач.

Основи керування і безпека дорожнього руху: Рух по гірській місцевості.

Засоби оцінювання: тестовий електронний контроль знань (Харківська програма)

Місце проведення уроку: кабінет ПДР.

Хід уроку

1. Організаційний момент

- перевірка присутності учнів, їх готовність до уроку.

2. Актуалізація знань, умінь і навичок

2.1.Підготовчий етап:

Вступне слово викладача: Як відомо, дороги, по яких рухаються автомобілі, мають спуски та підйоми. Величини цих спусків і підйомів позначаються відповідними дорожніми знаками 1.6, 1.7. Рухаючись по таких дорогах, водій та його пасажири піддаються підвищеній небезпеці, що вимагає від водія підвищеної уваги та майстерності. А ще більшій небезпеці піддаються водії великовантажних автомобілів, які постійно рухаються по кар’єрних дорогах із ще гіршими умовами для руху. Тому ви, як майбутні водії, повинні знати умови руху в гірських умовах, на крутих спусках.

2. Перевірка опорних знань:

 

Мультимедійна презентація: Повторимо знаки на гірських дорогах(гра)

 

Підсумок гри, отримана інформація необхідна для засвоєння матеріалу.

 

3. Вивчення нового матеріалу

3.1 Мультимедійна презентація із записом інформації  до конспекту

 

 

 

 

3.2. Демонстрація відеороликів з умовами руху по гірських дорогах

- рух на підйом;

- рух на спуск;

 Обговорення з учнями помилок, які допустили водії у відеороликах

-  Як обрати швидкість руху на спусках?

- Яка небезпека присутня на гірських дорогах?(стан покриття, вологість дороги, звуження дороги, погіршення видимості)

- Які дії водія заборонено під час руху по гірських дорогах?(обгін, умови обгону, буксування, рух з непрацюючим двигуном, рух з вимкненим зчепленням і передачею)

 - Як необхідно зупинитись на спуску та під час підйому? Заходи безпеки.

3.3. Розгляд дорожніх ситуацій. Фотоколаж на екрані

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання: знайти порушення правил їзди .

1. Які порушення ви побачили при перегляді відеофільму?

2. Яка повинна бути дистанція та інтервал підчас руху?

3. Які умови виконання обгону ?

V. Перевірка отриманих знань

 Робота з тестами. Виконання тестів в електронному вигляді. Харківські білети. Тема 28. За виконанням роботи слідкує викладач. Оцінки учнів за виконання тестів викладач знаходить на своєму комп’ютері.

Додаток 2

УРОК ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ

 

Предмет: «Правила дорожнього руху»

Тема уроку: Проїзд перехресть

Мета уроку:

 навчальна – вивчити правила проїзду перехресть;

 розвиваюча - розвивати в учнів логічне мислення, відповідальність за здійснення своїх вчинків;

 виховна - виховувати шанобливе ставлення до обраної професії

Методи навчання:пояснювально-спонукальний, ілюстрування

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма проведення:урок-подорож

Матеріально-технічне забезпечення уроку: підручники, плакати, макети перехресть, макети транспортних засобів, засоби регулювання дорожнього руху, відеослайди, ПК

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Де і як дозволена зупинка і стоянка транспортних засобів?

2.Які способи ставлення транспортних засобів на стоянку ви знаєте?

3.Як ставити на стоянку транспортні засоби на підйомах і спусках?

4.Де заборонена зупинка?

5.Де заборонена стоянка?

6.Чи дозволяється зупинка на трамвайних коліях?

7.Як правильно поставити транспортний засіб на стоянку?

II Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети, завдання уроку.

III. Вивчення нового матеріалу. (Пояснення нового матеріалу проходить із застосуванням відео слайдів, макетів за допомогою яких викладач проводить віртуальну подорож створюючи проблемні ситуації характерні дорожнім подіям, що спонукає учнів до критичного мислення, аналізу, оцінки результату)

1.Регульовані перехрестя.

2.Нерегульовані перехрестя.

3.Дії водія при повороті праворуч або ліворуч.

4.Дії водія при наданні переваги у русі.

5.Дії водія при заторі в дорожньому русі.

6.Проїзд регульованих перехресть.

7.Переваги рейкових транспортних засобів.

8.Рух на перехрестях де рух регулюється світлофором з додатковою секцією.

9.Рух по нерівнозначних дорогах.

10.Рух по рівнозначних дорогах.

11.Обовязки водія при повороті ліворуч і розвороті.

12.Дії водія коли головна дорога змінює свій напрямок.

13.Дії водія коли неможливо визначити головну дорогу.

IV. Узагальнення і систематизація знань.

Викладач ділить учнів на чотири групи, яким пропонує чотири макети різних перехресть з набором магнітів-макетів транспортних засобів і ставить проблемні завдання - створити на перехресті аварійну ситуацію, потім обмінятись макетами перехресть і визначити порядок проїзду перехресть та порушників Правил дорожнього руху. Кожна група по черзі коментує вирішення ситуації. Викладач слідкує за діями, корегує допущені помилки.

V. Підведення підсумків уроку.

- аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

- аналіз причин помилок, зроблених учнями на уроці, та шляхів їх усунення;

- повідомлення та обґрунтування оцінок.

VI. Домашнє завдання – конспект, ПДР (офіційне видання) стор.37

Додаток 3

ПРОЕКТ «Обрядова їжа українців:

з давнини до сучасності»

 

                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              

Паспорт проектної роботи

 

Керівник проекту: Л.П.Ляховченко, викладач спеціальних дисциплін Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області.

Тип проекту: дослідницький.

Жанр проекту: творчий.

« Чудовий настрій -  вдала страва,

що з серця вийшло - до душі дійшло».

Степан Руданський

Мета

Організація самостійної дослідницької роботи учнів, створення умов для їх самонавчання, розвитку ініціативи, окреслення інтересів та особистих прагнень, виховання поваги до українських традицій, формування переконаності в необхідності здорового харчування, яке бере витоки із обрядової їжі, познайомити із рецептами обрядових страв, підкресливши їх простоту та доступність; трансформувати нові знання у свої власні з метою формування критичного мислення.

Матеріально-технічне оснащення: мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, ноутбук, використання слайд-шоу, електронні навчально-методичні матеріали.

Натуральні наочні посібники: готові кулінарні страви.

Форма проведення: презентація.

Анотація проекту Серед слов'янських кухонь українська користається широкою популярністю. Вона давно одержала поширення далеко за межами України, а деякі блюда української кухні, наприклад борщі і вареники, ввійшли в меню міжнародної кухні. Українська кухня походить від сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Українська національна кухня склалася досить пізно, в основному до початку - середині XVIII ст., а остаточно - до початку XIXст. Доти її з працею можна було відмежувати від родинних їй польської і білоруської кухонь. Це порозумівається тривалістю і складністю процесу формування української нації й української держави. Власне кажучи, формування української нації почалося лише з XVII ст. і завершилося через 100 років.

В українській кухні знайшли відображення не лише історичний розвито народу, а й природно-географічні умови того чи іншого регіону, його культурно-побутові традиції. Кожному з регіонів України властиві свої особливості кухні, зумовлені географічними умовами і національними традиціями. Роботу над розглядом питання про обрядову кухню українців було запропоновано учням кулінарних груп у вигляді дослідницького проекту, який потребує добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, продуманості експериментальних методів, обробки результатів. Дослідницький проект має  відповідну струк­туру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, висування гіпотези, розв’язання проблеми, висновки.

Проект реалізувався в два етапи.

Першим етапом був збір інформації, визначення кола питань, назви проекту, напрямку роботи.

Другим етапом був розподіл учнів на групи, розробка дослідження за проектом, визначення  очікуваних результатів, планування сценарію.

Керівник проекту, готуючись до проведення заходу, ставила перед собою мету: залучити учнів до кола палких шанувальників обрядових страв, сформувати і закріпити навички та уміння урочистого та повсякденного сервірування сучасного столу в українському стилі, виховувати  почуття любові до національної кухні, навчити майстерності виготовлення найпростіших обрядових страв, закріпити стійке бажання постійно працювати над збагаченням рецептурної гами та вдосконаленням майстерності приготування обрядових страв.

Захід був проведений за такими напрямками:

1 Презентація дослідницького проекту

2 Приготування та дегустація українських страв

3 Обговорення проведених заходів

4 Оцінювання проекту

ОБРЯДОВА ЇЖА УКРАЇНЦІВ

Поставлені проблеми:

- чи можливе відродження приготування та вживання обрядової їжі в нинішніх умовах розвитку суспільства чи давні обрядові страви є анахронізмом і сьогодні їх можна побачити лише як поодиноке показове етнографічне дійство?

- чи не є одним із секретів процвітання Японії чи Китаю збереження національних звичаїв та традицій, бо ми сьогодні із благоговінням куштуємо японські суші, забуваючи про те, що сиру рибу Японці їли тому, що не було чим розпалити вогнище, та тільки з часом з'ясувалось, що ця страва ще й корисна, що зробило її загальновизнаною. Сприяла цьому добра національна пам'ять , а ми її втратили. То чи не прийшла пора  відновити її?

Соціальне опитування.

Вік опитуваного

Рід занять

Освіта

Житель села чи міста

Національність

Які обрядові страви знаєте?

Які обрядові страви  готують у сім'ї ?

З яких джерел почерпнули інформацію про обрядову їжу ?

Хто із членів сім'ї є головним носієм інформації ?

Яку роль у вихованні дітей відіграє дотримання обрядовості  ?

Чи достатньо робить держава, школа у вихованні шанобливого ставлення до обрядів українського народу ?

Група здійснила опитування серед 50 жителів району. Опрацьовані анкети показали, що серед підлітків тільки 8% проявляють інтерес до обрядової їжі. Тоді  як 69 % людей похилого віку підтримують у своїх сім'ях традицію готувати обрядові страви. Характерним є також той факт, що освічені люди більш схильні до обрядовості, і природно, що носієм обрядовості, гарантом збереження її є жителі села середнього статку та інтелігенція. Цікавим є також те, що національність не має суттєвого впливу на прихильність до обрядової їжі.

 

Учнівська конференція на тему: «Обрядова їжа українців XVIII-XX століття»

Виступ 1

Бабина каша — страва на яйцях і маслі, яку за звичаєм готувала баба-повитуха і приносила на хрестини у горщику. Всі присутні торгувалися за право розбити горщик. Найвищу ціну звичайно давав хрещений батько дитини. Йому й діставався горщик з кашею, який він, піднявши високо над столом, розбивав об ріг так, щоб черепки й каша лишилися на столі. Іноді горщик розбивали качалкою для тіста, тоді каша лягала на стіл горбочком. Зрізавши верхню засмажену шкуринку і поставивши на неї чарку горілки або варенухи, кум подавав усе це породіллі з побажанням здоров'я їй та дитині. Кожен із гостей на хрестинах брав собі грудочку каші, а молоді жінки ще й черепок. Це мало забезпечити молодому подружжю продовження роду. Роздача каші супроводжувалася приказкою: Роди Боже, жито, пшеницю, а в запічку — дітей копицю. Звичай «бабиної каші» побутував у північних районах України: на Поліссі, Волині, півночі Слобожанщини. У сучасній родильній обрядовості цих районів він подекуди зберігся, проте є у трансформованому вигляді: готує кашу не баба, а господиня дому або старша жінка з родини; кашу купують, а не розбивають, тощо.

Виступ 2

Коливо (канун, сита) - ритуальна поминальна страва, різновид куті. Пшеницю (на Лівобережжі частіше ячмінне не дроблене зерно) варили до готовності, охолоджували, поливали медовою ситою або слабким цукровим сиропом. На півночі та подекуди на Полтавщині замість крупів брали печений білий хліб, булки, бублики, печиво, кришили у миску й поливали ситою або солодкою водою. Це й було коливо. Воно і досі є обов'язковою ритуальною стравою майже на всій території України. Без колива не може бути поминок. З нього починають поминальний обід після поховання, на дев'ять і сорок днів, а також на роковини по смерті. Взявши три ложки колива, всі присутні ніби згуртовуються у цьому світі і забезпечуються майбутнім у своєму потомстві, яке символізується зерном - хлібом.

Виступ 3

Кутя. В українців, як і в багатьох народів світу, стійко побутувало повір'я: як почнеш новий рік, так він і мине. Новорічний стіл мусив буквально ломитися від страв, аби протягом майбутнього року не знати голодної скрути. Переддень Різдва — Святий вечір — припадав ще на піст. Але незважаючи на це вечерю називали багатою кутею, бо на стіл слід було подати аж 12 страв, обов'язковою серед яких була кутя. На правобережжі її готували з пшениці, а на сході — з ячменю і заправляли тертим маком, горіхами, медом і узваром. Готували кутю обов'язково й на Водохреща, а у деяких районах і на Новий рік. За звичаєм її ставив на стіл або на покуть хлопчик або хлопець із родини, дбайливо підмостивши під настільник або рушник трохи сіна, щоб худобі у новому році було чим харчуватись. Накривали кутю двома калачами або книшами. Поруч умощували обжинковий сніп — символ майбутнього врожаю і глечик з узваром із сушених груш, яблук, слив, вишень. З куті починали святу вечерю.

Запитання до обговорення

Чому в основі всіх обрядових страв є хліб?

Як з часом трансформувалися обрядові страви?

Яка роль обрядових страв у формуванні національної свідомості?

Особливості приготування обрядових страв в різних регіонах?

Театралізована презентація обрядових страв

Учні одягнені у традиційні обрядові строї Полісся та Волині. Світлиця прикрашена рушниками, вінками, павуками тощо. За широким столом сидять гості, а в колисці, яка підв’язана до сволока – дитина.

Баба повитуха

Приготувала бабину кашу на яйцях і маслі. Укутувала, щоб не охолола. То, може, поторгуємося?

Гість

- Даю десять гривень. За них можна купити два кілограми найкращої крупи

Баба повитуха

- А яйця з маслом за що придбати? Без них це вже не «бабина каша»

Гість

- А я дам п’ятдесят гривень. Тут  вже буде і на  яйця і на масло.

Баба повитуха

- Рада б поступитися, але ще не чула пропозицій хрещеного.

Хрещений ( Викладає на стіл  сотню гривень):

- Давайте, бабусю, кашу. Хай виконаю звичай.

Баба повитуха

- Дивися, чоловіче, я дві справи справно виконала: дитину прийняла, каші наварила, а ти мусиш обряду безпомильно дотримуватись. Обирай спосіб, яким кашу будеш діставати.

Хрещений

- Дайте мені качалку, щоб я горщик розбив, а каша лягла на стіл горбочками.

(Розбиває горщик, каша лягла на стіл горбочком, хрещений зрізає засмажену шкуринку, ставить на неї чарку з варенухою і подає породіллі).

- Хай Бог дає здоров'я батькам та дитині, втіхи, радості та задоволення від життя в кожній днині.

(Гості підходять і беруть собі грудочку каші, а молоді жінки - черепок, щоб було продовження роду).

Баба повитуха

- Роди, Боже жито, пшеницю, а в запічку дітей копицю.

Після інсценізування звичаю, інтерактивне спілкування. Присутні діляться на групи: етнограф, психолог, прихильники, противники.

 

Аргументи прихильників                                Аргументи противників

Рецепт  здорового харчування                        Наївність

Виховний аспект                                              Примітивність святкових страв

Колективізм та взаємопідтримка                 Відсутність повитух у сучасних реаліях, щирість та простота

Оптимізм та життєствердження                     Невідповідність страви сучасному сервіруванню

Невибаглива та дешева страва                       Наявність спиртного Змістовність свят, Побажання продовжити рід

Етнограф, учитель української літератури

Здавна в українських селах основою здорового харчування була каша «Борщ і каша - їжа наша». Бо, як відомо, від зела бере початок саме життя. Кашею пригощалися на родинах – хрестинах, кашу ніс першокласник до школи, щоб подякувати вчителю за науку, коливом поминали близьких людей. Тому споживання цієї страви гуртом, що супроводжувалося добрими побажаннями - єднало людей, спонукало до взаємодопомоги, прагнення продовжити рід. А сьогодні, це актуально.

Психолог ліцею

Для мене це дійство цікаве, насамперед, глибоким оптимізмом, намаганням підтримати молоду сім'ю, яка має поповнення. Невибагливість та простота дійства створює обстановку невимушеності, розкутості. Важливим є також елемент навіювання вербальними засобами, бо слово все-таки матеріальне.

Сучасна трансформація

Доповідь пошукової групи свідчить про те, що у деяких селах Теплицього району Вінницької області збережено звичай «бабиної каші». Тільки кашу готує не баба, а господиня дому, гості її купують, щоб було чим мале сповивати. Молодій матері подають свіже вичавлений сік, а обрядове дійство вплітають у загальне святкування і це урізноманітнює його, надаючи змістовності та значимості.

Дегустація обрядових страв

Виступ 4

Критерії оцінювання проекту

 

Оцінка етапів	Критерії оцінювання	Бали
Оформлення й виконання проекту	Актуальність теми, рішень, практична спрямованість проекту	5,10,20
	Обсяг і повнота розробок, самостійність, закінченість проекту	5,10,20
	Рівень творчості, оригінальність розкриття теми, рішень	5,10,20
	Аргументованість рішень, підходів, висновків	5,10,20
	Якість оформлення, відповідність стандартам, структура тексту, якість малюнків, графіків, схем, таблиць	5,10,20
Захист	Якість доповіді: повнота представлення проекту та аргументованість рішень, висновків, підходів	5,10,20
	Обсяг і глибина знання теми (предмета)	5,10,20
	Представлення проекту: культура мови, манери, використання наочності, відчуття часу, утримання уваги аудиторії, імпровізація	5,10,20
	Відповіді на запитання: повнота, аргументованість, переконливість, дружність	5,10,20

 

Додаток 4

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ З ПРЕДМЕТА «ЕКСПЛУАТАЦІЯ І РЕМОНТ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК»

 

Тема: « Альтернативні джерела електроенергії»

Мета уроку

навчальна: познайомити учнів з альтернативними джерелами енергії і продовжити формувати знання про основні джерела енергії, закріплювати знання про джерела струму

розвиваюча: розвивати вміння аналізувати та синтезувати природні явища та їхперетворення; продовжувати формувати вміння застосувати знання в нетрадиційних ситуаціях

виховна: виховувати вміння відстоювати свою позицію, працювати в колективі і об’єктивно оцінювати свою роботу та роботу інших

Тип уроку: нестандартний

Хід уроку

Епіграф:

Якщо всю енергію Сонця перетворити

 в електроенергію, то можна забезпечити

енергією тисячі земних цивілізацій

В.І. Вернадський

1. Організаційний момент

2. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку. Мотивація навчальної діяльності

Опорні слова альтернатива, допоміжні, резервні, замінні електростанції

Джерела енергії вичерпуються, тому людство постійно шукає альтернативу. Що таке альтернатива? Перефразовуючи вчених можна сказати, що той володіє світом, хто володіє енергією. Всі ми прагнемо бути багатими, альтернативні джерела ще невичерпані, відкрийте нові і світ стане на коліна перед вами.

Раз джерела енергії у нас сьогодні альтернативні, то і форма організації теж буде незвична – групова. Я ризикую вийти з вами на один із самих складніших методів здобути знання - дискусію.

Для її організації поділимо групу на підгрупи.

Обираємо лідерів: групорг, секретар, доповідач.

Крім того, будь-яка дискусія передбачає опонента.

Прошу кожну підгрупу визначитися із ролями.

Кожна група висуває представників, а групорги обирають тему для обговорення.

Прошу групоргів підійти до столу і обрати тему для обговорення.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Що таке джерело енергії?

2.Назвати основні джерела струму?

3.Яка електрична машина виробляє енергію?

4.Яка відмінність генератора від електродвигуна?

5.Які переваги та недоліки кожної електростанції?

6.Чому виникає потреба у розшуку альтернативних джерел енергії?

Оцінивши роботу, призначаємо опонентів.

ІІІ. Пояснення нового навчального матеріалу

а/ доповідачів просимо познайомити із результатами обговорення (доповнюють всі члени групи), а секретар оцінює роботу кожного за критеріями, а інші підгрупи уважно слухають і ставлять запитання. Вдалі запитання теж оцінюються.

Опоненти готують запитання до наукової суперечки.

1. Дизельні електростанції.

Ви пропонуєте використовувати як джерело енергії нафту, але ж це паливо занадто дороге і його мало в Україні?

Відповідь: Є ситуації, коли використання інших джерел неможливе або нерентабельне, наприклад, військові в польових умовах, геологи, археологи.

2. Чому в таких умовах не використовується енергія сонця та вітру?

Відповідь: Тому що, спорудження електростанцій вітрових і сонячних вимагає часу і затрат, вони стаціонарні, а дизельні – мобільні (легко міняють місце використання та застосування)

2.Сонячні електростанції.

1.Ви пропонуєте дуже цікаве джерело, але чому тоді воно не використовується як основне?

Відповідь: сонячне проміння має різні довжини хвиль і матеріали, які змогли перетворювати ці довжини обмежені.

Використовуються 1-2 хвилі, решта – або відбивається або поглинається, нагрівши без перетворення.

2.То може варто відмовитися від даного джерела, враховуючи його дороговизну (використання золота, кварцу)

Відповідь: можна знайти матеріали у вигляді «пирога» слоєного, коли кожен шар буде поглинати свою довжину хвилі і перетворювати в електричну енергію.

3.Вітрові електростанції

1.Ви зазначаєте, що енергія вітру порівняно недорога? Чому тоді навіть на побутовому рівні в Україні не використовують?

Відповідь: хоч джерело енергії дороге, та конструктивні елементи могли б окупитися за короткий термін. Вихід і промисловий випуск основних конструктивних елементів був би доречним.

2. Я знаю, що українці не потратять і копійки, поки не переконаються в зискові. Як заохотити населення у переході на побутовому рівні (хоча б частково) використовувати енергіїю вітру ?

Відповідь: саме життя заохотить. Сьогодні вже всі переконались, що автономне опалення дешевше, ніж централізоване. Монопольний ринок обленерго, які піднімають ціни, підштовхне до пошуку альтернативи.

Викладач: ми познайомилися з трьома типами альтернативних джерел енергії. Сьогодні їх значно більше. Для того, щоб говорити про переваги вдома підготуєте доповіді про інші джерела. Ми проведемо наукову конференцію і визначимо нові перспективи альтернативних джерел електроенергії.

Додаток 5

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ З ПРЕДМЕТА «СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ»

 

БІЗНЕС-ПРОЕКТ

«Застосування альтернативних джерел електроенергії: енергія сонця

та енергія вітру»

Мета:

- вивчення українських та зарубіжних інформаційних даних по застосуванню енергії вітру та сонця;

-налагодження зв’язків з відомими українськими фірмами, які займаються безпосередньо випуском вітряків та сонячних батарей з метою вивчення їх підходів до вирішення цього питання ;

- формування навичок дослідницької роботи;

- розвиток творчості, ініціативності, комунікативних навичок.

Планований результат

1. Розробка повного пакету документів на створення міні - вітряків та міні-сонячних батарей.

2. Розробка повного пакету документів на створення міні-сонячних батарей.

3. Виготовлення діючих макетів вітрової та сонячної батарей.

4. Підготовка необхідної проектної документації для спорудження вітрових електростанцій в ліцеї.

Час роботи: один місяць позаурочного часу; 3 години навчального часу.

Форма організації навчальної діяльності: малі групи.

Оцінювання: загальна оцінка — оцінка кожного учня.

Дидактичне і матеріально-технічне забезпечення: каталоги, довідники, прайс - листи, таблиці.

Хід роботи над проектом

І етап: Проведення порівняльних розрахунків з метою визначення ефективності альтернативних джерел електроенергії .

ІІ етап: проведення дослідження ринку технічної літератури та каталогів з даного питання.

ІІІ етап: вивчення матеріалів мережі Інтернет з метою розширення інформації з цього питання.

ІV етап: систематизація отриманої інформації.

V етап: розробка створення діючих макетів вітрової електростанції.

Коментарі для учнів

Проект буде проходити протягом усього часу вивчення теми: «Застосування альтернативних джерел електроенергії: енергія сонця та енергія вітру», тому є можливість використовувати матеріали, отримані під час уроків. Обов'язки між членами малої групи розподіляються так, щоб були задіяні усі учасники групи і завдання були виконані вчасно.

Критерії успіху

Успішним буде вважатися проект, який буде втілений в практичний результат.

Оцінювання

Результати звіту будуть оцінюватись представниками підприємств, педагогами, учнями, які беруть участь у проекті.

 

Додаток 6

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ З ПРЕДМЕТА «ТРАКТОРИ»

Тема уроку. Ходова частина гусеничного трактора

Час проведення: 45 хв

Мета уроку:

навчальна: сформувати знання про ходову частину гусеничного трактора її загальну будову, призначення, принцип дії вузлів та механізмів

розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, порівнювати та робити висновки використовуючи різні джерела інформації, формувати в учнів увагу та спостережливість

виховна: виховувати повагу до обраної професії, охайність, бережливість

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи та прийоми навчання: бесіда із застосуванням проблемних ситуацій

Матеріально-технічне та дидактичне забезпечення: плакати, моделі, роздатковий матеріал, зошити, ПК, мультимедійний проектор, слайди ходової частини гусеничного трактора, підручники, довідкова література

Хід уроку

1. Вступна частина

Організація учнів до навчання, перевірка наявності

2. Основна частина уроку

Актуалізація життєвого досвіду і опорних знань

Викладач: на уроці ми будемо вивчати ходову частину гусеничного трактора. Ця тема є надзвичайно важливою, оскільки ходова частина для трактора важлива, як ноги для людини.

Запитання

1. З яких складових частин складається трактор?

2. Для чого призначена, ходова частина трактора?

3. Що забезпечує ходова частина трактора ?

4. Які навантаження сприймає ходова частина?

Учні дають відповіді на питання використовуючи малюнки на слайдах презентації.

3. Вивчення нового матеріалу

Ходова частина гусеничного трактора складається з: остова, гусеничного рушія та підвіски. Викладач: Організовує бесіду з елементами дискусії

 

Завдання: доповнити частину речення

1. За конструкцією остов може бути … або …	А	… покришки … камери
2. Підвіски гусеничних тракторів поділяють на … і …	Б	… ведучими
3. Колеса на які через трансмісію передається крутний момент від колінчастого вала двигуна, називається …	В	…еластичні… напівжорсткі,жорсткі
4. Пневматичні шини складаються з двох частин…і…	Г	…напіврамний… рамний

Перевірка завдання – самооцінювання

Відповіді: 1 - Г; 2 - В; 3 - Б; 4 - А

 Викладач: учні які вірно вирішили 4 поставлених питання заробили 4-бали, інші аналогічно до своїх відповідей

.Основні поняття та визначення уроку (учні бачать на екрані)

1. Напрямне колесо

2. Натяжний пристрій

3. Підтримуючі ролики

4. Балансирна каретка

5. Гідроамортизатор

6. Ведуча зірочка

7. Гусениця

8. n - провисання гусеничного ланцюга

1. Напрямне колесо виготовлено із сталі і призначене для спрямування руху гусеничного ланцюга, а також для регулювання його натягу під час експлуатації трактора. Завдяки вікнам між шпицями на колесі не налипає бруд і воно має полегшену конструкцію.

Колесо обертається на роликових конічних підшипниках, зовнішні обойми яких запресовані в розточки маточини. Підшипники змащуються оливою, яке заливається через отвір у кришці напрямного колеса. Даний отвір являється перевірочним оком. Шийки верхнього коліна при роботі трактора і натягуванні гусениць можуть вільно повертатись в чавунних вставках, запресованих в опору. Амортизатор застосовують для утримання напрямного колеса в передньому положенні та для його захисту, а також для захисту гусеничного ланцюга від перевантаження.

2. Натяжний пристрій слугує для натягування гусеничного ланцюга. За способом регулювання натяжні пристрої поділяють на гідравлічні та механічні. В гідравлічних натяг регулюють обертанням гайки натяжного пристрою, а в механічних нагнітанням за допомогою шприца в робочу порожнину натяжного пристрою. Амортизатор застосовують для утримання напрямного колеса у передньому положенні та для його захисту, а також для захисту гусеничного ланцюга від перенавантаження.

3. Підтримуючі ролики призначені для підтримання верхньої ланки гусениці, щоб вона не провисала, та для спрямування гусениці від зірочки до напрямного колеса, щоб вона не спадала. Число підтримувальних роликів залежить від довжини машини як правило, їх не менше 2-х з кожного боку.

 

 

На ободи роликів одягають змінні гумові бандажі, ролик обертається на 2-х кулькових підшипниках напресованих на вісь. Для мащення підшипників в отвір кришки заливають оливу, цей же отвір служить для зливу оливи і контролю рівня.

Викладач: питання для учнів

 До яких наслідків може призвести відсутність оливи в резервуарі корпусу ролика?

а) перегріву підшипників

б) виходу їх з робочого стану

в) не вплине на роботу підтримуючого ролика

Викладач:Вірна відповідь зараховується як 1-бал (вірно варіант б)

4. Балансирна каретка відлита із сталі і має складну форму. Балансири кареток встановлені на цапфах запресованих у кронштейн. Від осьового переміщення вони утримуються опорними шайбами і болтами. Зверху балансири розпинаються пружинами, які гасять поштовхи (ресори, що забезпечують еластичність підвіски трактора)

Викладач: питання для учнів.

 Поломка розпірної пружини призведе до?

а) зменшення натягу гусеничної ланки

б) відсутності еластичності руху ходової частини

в) обидва варіанти вірні.

Викладач: Вірна відповідь зараховується як 1 - бал (вірно варіант в)

У нижній частині балансирів розміщено приливи з розточеними отворами, в яких на конічних роликових підшипника встановлено осі опорних катків. Підшипники змащуються оливою, яка нагнітається через канал осі, вихідний отвір якого закритий пробкою.

Викладач: питання для учнів

Чи дозволено в польових умовах здійснювати доливку оливи в вузли ходової частини якщо в тому є потреба?

а) Не допускається, лиш в місцях зберігання техніки

б) Дозволено дотримуючись правил з охорони навколишнього середовища.

Викладач: Вірна відповідь зараховується як 1 - бал (вірно варіант б)

5. Коливання, які виникають під час руху трактора Т-150, пом’якшуються гідро амортизатором, установленим на передніх каретках у верхній частині балансирів.

 

 

6.Ведуча зірочка являє собою зубчасте колесо. Обертаючись, зірочка зачіплюється своїми зубцями за цівки ланок гусениці, що дає змогу перемотувати гусеницю і перетворювати крутний момент, що передається від двигуна через силову передачу в рух машини, створюючи тягове зусилля. Ведучу зірочку виготовляють, як правило, у вигляді маточини з відлитим як одне ціле - зубчастим вінцем. Кількість зубців ведучого колеса іноді може бути непарним, а крок вдвічі меншим за крок ланок гусениці. Таке співвідношення зменшує зношування зубців колеса і ланок гусениць.

Викладач: питання для учнів

Спрацювання зубців ведучого колеса приведе до?

а) зменшення натягу гусеничного полотна

б) інтенсивнішого спрацювання гусеничних ланок

в) обидва варіанти вірні

Викладач: Вірна відповідь зараховується як 1 - бал (вірно варіант в)

7. Гусениця – основна частина рушія. Вона являє собою замкнуту металеву стрічку, яка складається з окремих ланок, з’єднаних між собою за допомогою пальців. Ланки відливають з міцної, стійкої проти спрацювання, високо-марганцевої сталі. Ланки гусениці бувають литі і штамповані, за матеріалом виготовлення металеві і гумові. З одного боку ланка має три, а з другого чотири вушка з отворами, у які встановлюють пальці. Середнє вушко має потовщення і служить для зчеплення із зубцями ведучої зірочки. Під кожним вушком розміщено грунтозачепи. Частина грунтозачепів має вигин, що сприяє стійкості під час руху і кращому зчепленню, особливо по снігу. На внутрішній поверхні ланки мають напрямні реборди і бігові доріжки. По доріжках під час руху трактора котяться опорні котки балансирних кареток. Реборди утримують гусеницю, щоб вона не спадала під час руху трактора.

 

 

Гусениці виконують з відкритими, гумометалевими або закритими шарнірами. Гусениця із гумометалевими шарнірами має ресурс більше 4000 мотогодин, проти 900 – 1200 мотогодин у гусениць з відкритим шарніром.

Викладач: питання для учнів.

Чи дозволено рух гусеничних тракторів по дорогах загального користування?

а) заборонено так як відбувається пошкодження дорожнього  покриття

б) дозволено на гумометалевих гусеницях (крім автомагістралей та доріг для автомобілів)

Викладач: Вірна відповідь зараховується як 1 - бал (вірно варіант б)

8. Регулювання натягу гусениці

 

 

 Трактор встановлюють на рівному майданчику ставлять лінійку або рейку на кінці пальців у гусениці, розміщені над підтримуючими роликами. Заміряють відстань від нижньої площини лінійки до пальців ланки, яка найбільше провисла. У тракторах ДТ-75М, Т-70С провисання гусениці повинно бути 30-50мм, а у Т-150 – 40-60мм.

 

 

Завдання 2

Заповніть таблицю, підібравши правильні варіанти відповіді

 

№	Визначення параметра		Назва параметра	Відповідь параметра
1	Натяжні пристрої поділяють на	А	Напіврамний  або рамний	1
2	Ланки гусениці бувають	Б	Зубчасте колесо	2
3	Скільки вушок має гусенична ланка	В	Механічні і гідравлічні	3
4	Ланки гусениці за матеріалом виготовлення бувають	Г	Пружна,балансирна з чотирма каретками	4
5	Амортизувальний пристрій напрямного колеса складається	Д	Остова,гусеничних рушіїв та підвіски	5
6	Ведуча зірочка це	Е	Литі і штамповані	6
7	Число підтримувальних роликів залежить	Ж	З двох циліндричних пружин	7
8	Підвіска трактора Т-150	З	Сім	8
9	Ходова частина гусеничного трактора складається з	К	Металеві і гумові	9
10	За конструкцією остов може бути	Л	Від довжини машини	10

 

 

Перевірка завдання – самооцінювання

 

1-В; 2-Е; 3-З; 4-К; 5-Ж; 6-Б; 7-Л; 8-Г; 9-Д; 10-А

 Викладач:Учні які вірно вирішили від 1до 5-поставлених питань заробили 1-бал

                                                             від 1 до 8 поставлених питань заробили 2-бали

                                                             від 1 до 10 поставлених питань заробили 3-бали

 

 

 

 

Підведення підсумків уроку

Аналіз,обґрунтування успішності учнів

Викладач: пропонує провести самоаналіз діяльності на уроці, якщо середній бал нижче 7, пропоную визначити можливі причини такої оцінки:

 

-          я був неуважний на уроці

-          матеріал був дуже складний для мене

-          матеріал містить багато незрозумілих понять

-          мені було нецікаво

Отримані бали корегуються викладачем з урахуванням отриманих балів, за виконані завдання протягом всього уроку.

Картка самоаналізу діяльності учня на уроці

№	Критерії оцінювання	Бали (1 – 12)	Так	ні
			+	-
1	Я зрозумів мету уроку	2
2	Я засвоїв основні поняття теми	2
3	Я можу розпізнавати різні види ходових частин гусеничного трактора	2
4	Я зрозумів, як приводиться в рух ходова частина трактора.	2
5	Я можу показати за допомогою схеми або макету, з яких деталей складається ходова частина	2
Загальна оцінка

 

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал з підручника А.Ф.Головчук , Трактори

 підготуватись до тематичного контролю знань.

 

Додаток 7

Методична розробка уроку теоретичного навчання з предмета

«Технологія приготування їжі з основами товарознавства»

 

Тема уроку: Приготування вареників із різними начинками

 

 

Тип уроку: Комбінований.

Вид уроку: «Бінарний».

Мета уроку:

а) навчальна –  вивчити технологію приготування вареників, вимоги до якості, навчити учнів правильним трудовим прийомам, закріпити теоретичні знання практичними навичками;

б) розвиваюча – формувати художній смак, індивідуальні особливості учнів, прагнення до поглиблення знань з теми уроку;

в) виховна –  прищеплювати любов до обраної професії, виховати інтерес до національних обрядів і традицій, патріотизм, колективізм, почуття прекрасного.

Забезпечення уроку:

а) дидактичне –  сировина, інвентар, посуд, обладнання, плакати і стенди, електронні презентації створені в MS PowerPoint, альбоми, інструкційно–технологічні картки.

б) матеріально–технічне – мультимедійне устаткування, комп’ютер, відеофільм «Технологія приготування вареників».

Міжпредметні зв’язки: устаткування підприємств харчування, гігієна та санітарія, облік та калькуляція, організація виробництва, основи товарознавства

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка наявності учнів, санітарного стану учнів, готовність лабораторії до заняття

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вареники - є однією з найулюбленіших і найпоширеніших страв. Немає сумніву, що у більшості народів найбільш давніми були вироби з прісного тіста. З давніх часів і донині використовується це тісто і в українській кухні. Найбільш воно підходить для варених виробів. Гарне тісто для вареників має бути не тільки смачним, але й відповідати певним характеристикам. Воно не повинне розбухати під час варіння, має легко і тонко розкачуватись, а також добре піддаватися ліпленню.

Найпопулярніші види вареників – вареники з сиром, картоплею, капустою і вишнями. Але українська кухня, як уже не раз зазначалося, славиться різноманітністю. А отже в Україні можна скуштувати вареники з печінкою, квасолею, грибами і звичайно, зі шкварками. А як не згадати солодкі вареники з маком, яблуками, полуницями, сливами. Викладач розповідає історію вареників на підставі слайдів по творах М.В.Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Вій», рекламує вареники за допомогою показу слайдів.

Слайд №1                                                                 Слайд №2

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перед тим, як приступити до вивчення нового матеріалу перевіримо теоретичні знання

 

1.Від чого залежить харчова цінність борошна?

Страви та вироби з борошна мають високу калорійність, приємний зовнішній вигляд, добрі смакові якості, тому користуються великим попитом у населення. Харчова цінність їх залежить від виду борошна, його сорту і додаткових продуктів, яєць, молока, цукру, жиру. У борошні зберігаються всі речовини, які є в зерні (білки, жири,вуглеводи, мінеральні речовини, ферменти, вітаміни).

2.Що таке клейковина?

Клейковина – це пружна еластична маса, яка утворюється при набуханні нерозчинених білків борошна. Вона сприяє одержанню пухких і пористих борошняних виробів. Тому якість борошна і виробів з нього залежить від кількості і якості клейковини.

3. Як приготувати тісто для вареників з пшеничного борошна (прісне)?

Пшеничне просіяне борошно насипати на стіл або в широкий посуд (1-1,5% залишити для підсипання борошном стола при формуванні), у борошні посередині зробити заглиблення, в яке влити холодну воду або молоко, у проціджений розчин солі і цукру, додати сирі збиті яйця і замісити круте тісто. Тісто місити доти, доки воно не буде однорідної консистенції (готове тісто відстає від рук і стінок посуду). Тісто накрити марлею і залишити на 30-40 хв. для набухання.

4. Яке обладнання, посуд та інвентар використовують при приготуванні страв з борошна?

На робочому місці кухар використовує електричну плиту, робочий стіл, пристрій для розкачування тіста, обробні дошки, ложки, каструлі, сотейники, сита, качалки, ножі, різці для тіста, шумівки, дерев’яні копистки.

5. В якому цеху готують страви з борошна?

Страви з борошна готують у соусному відділенні гарячого цеху.

6 Яких правил охорони праці при роботі в цеху потрібно дотримуватись?

- Перед початком роботи необхідно отримати завдання від майстра в/н .

- Оглянути спецодяг, привести його в порядок.

- Підготувати робоче місце до виконання робіт, прибрати всі непотрібні речі.

- Підібрати та підготувати необхідний інструмент, обладнання.

- Потрібно пам’ятати, що в кишенях не можна носити гострих предметів, щоб не отримати травму.

- Перевірити наявність захисного занулення, заземлення.

- Перед початком роботи перевірити обладнання.

На цьому етапі учні виконують роль дослідників: з Інтернету вибрали для вареників цікаві рецепти начинок, приготували їх вдома, дослідили їх смак на уроці, отримали оцінки.

Види начинок для вареників з прісного тіста. Вареники можна готувати з сиром, вишнями, капустою, з картоплею та шкварками, з ліверу тощо.

Приготування сирної начинки для вареників: сир протерти, додати сіль, цукор, яйця. Масу добре перемішати.

Слайд №3

Приготування вишневої начинки: вишні перебрати, промити, видалити плодоніжки і кісточки, пересипати цукром і залишити на 3-4 години у холодному місці. Сік, що виділився, відцідити, а м'якоть використовувати як начинку.

	Назва етапу уроку	Діяльність викладача та майстра виробничого навчання	Діяльність учнів
1	Опитування	Активізують розумову діяльності  шляхом опитування учнів (викладач) та дегустація начинок (майстер в/н)	Пропонують начинки, відповідають на питання викладача
1	Оцінюван ня	Оцінюють з урахуванням відповідей та результатів дегустації	Знайомляться з аналізом та підсумками домашньої роботи.

 

Начинка для вареників

   

     1. Картопля з цибулею                                                       2. Сир

   

     3. Сир з шпинатом                                                             4. Капуста

                      5. Вишні

IV. Викладення нового матеріалу

 

№	Назва операції	Діяльність викладача та майстра виробничого навчання			Діяльність учнів
1	Інвентар, посуд, сировина	Викладач: демонструє слайди, коментує, ставить питання			Розглядають, розгадують загадки
2	Розпізнавання сировини, підготовка до виробництва	Демонструє слайди, коментує, проводить фронтальне опитування			Розпізнають сировину, надають товарознавчу характеристику сировині, відповідають
3	Тісто на вареники	Викладач: демонструє слайди, пояснює, запитує		Майстер в/н показує трудові прийоми	Спостерігають  працюють із збірником рецептур
		Способи замісу тіста;   Приготування прісного тіста;   Приготування тіста на кефірі;   Приготування дріжджового тіста;   Приготування тіста по-домашньому;   Вимоги до якості тіста;   Поради технологів.
4	Інновації у приготуванні вареників	Викладач: демонструє слайди, розповідає	Майстер в/н демонструє трудові прийоми		Вивчають, запам’ятовують

 

5	Формування вареників	Демонструє слайди, пояснює		Майстер в/н вчить трудовим прийомам		Уважно спостерігають, Вивчають
		Формою, багатопорційною; джгутом; штамповою; різцем; індивідуальною вареничницею.
6	Ліпка вареників	Демонструє слайди, пояснює			Виконує особистий показ	Спостерігають, записують у зошитах
		Традиційне; Фігурне; Косичкою; Трояндою; Трикутником; Квадратом; Крузе; У вигляді кола;   Вимоги до якості вареників; Поради кулінарів.
7	Варка вареників, подавання	Демонструє слайди, рекомендує	Майстер в/н демонструє трудові прийоми			Спостерігають, працюють у парах, відповідають
		Традиційний, парою.

Способи формування вареників

Вареники можна формувати різними способами:

- тісто розкачують завтовшки 1-1,5мм, потім з нього вирізати кружечки за допомогою виїмки, посередині покласти начинку, краї зліпити. Але у цього способу є певний недолік: залишається багато тіста, яке швидко висихає і його знову треба переробляти.

Тісто розробити на валик діаметром 2-3см.

Порізати на шматки, кожен обкачати у борошні й розкачувати кружечки до товщини 1-1,5мм, покласти начинку, сформувати вареники.

Тісто розкачати завтовшки 1-1,5мм, нарізати смужки, потім квадратиками розміром 5х5см. Начинку розмістити посередині квадратика і зліпити два протилежні кінці у трикутник.

Готове тісто розкачати у вигляді прямокутника завтовшки 1-1,5мм завширшки 10см. На одну половину тіста на відстані 1см. від краю викласти начинку по всій довжині прямокутника на 6-7см. одне від одної. Краї змастити яйцем, накрити начинку другою половиною тіста і виїмкою вирізати вареники. Обрізки тіста з’єднати і повторно розкачати.

Сформовані вареники викладають на дерев’яні лотки, посипані борошном, ставлять у холодильну шафу і зберігають до варіння при t від 0^ОС до 6 ^ОС.

Послідовність приготування вареників

Із готового тіста зробити валик, який нарізують невеликими шматочками (10-11гр), розкачати кружальця завтовшки 1,5-2мм. Посередині покласти начинку (12-13гр. на 1шт.), краї з’єднати, зліпити, надати форму півмісяця.

Вареники кладуть у підсолену воду, яка закипіла (на 1кг вареників – 4л. води) невеликими порціями. Варити доти, поки вареники не спливають на поверхню, протягом 5хв. при слабкому кипінні.

Готові вареники вийняти шумівкою, перекласти в друшляк, щоб вода стекла і поверхня злегка обсохла (обсушена поверхня вареників не тільки буде утримувати масло і сметану, а й просочиться ними), перекладають у глибоку посудину, поливають маслом і струшують, щоб вареники не злипалися.

Подають вареники гарячими, тому що при охолодженні вони втрачають смак. Перед подаванням вареники кладуть на підігріту столову мілку тарілку (7-8шт. на порцію).

Вареники з сиром подають з розтопленим вершковим маслом або сметаною. Сметана може подаватися окремо в соуснику.

Вареники з вишнями подають зі сметаною або з медом.

Вимоги до якості вареників: вареники повинні мати напівкруглу форму з добре защіпаними краями, не злипатись і не деформуватись, товщина шару тіста від 2 до 3мм. Середня маса вареників 12-14 або 20-25гр. Після варіння вареники мають зберігати форму, не повинні мати сторонніх присмаків та запахів. Консистенція має бути м’яка, пухка, колір – білий із кремовим відтінком.

V. Закріплення нового матеріалу

Майстер в/н інструктує учнів перед роботою з інвентарем та устаткуванням, видає картки-завдання на приготування вареників: з картоплею, шкварками та цибулею; з грибами; з м‘ясом; з капустою та грибами; з сиром; з вишнями; з полуницею.

Викладач та майстер в/н проводять поточний інструктаж. Учні готують вареники, сервірують столи

 

Показ трудових прийомів                   Самостійне виконання завдання

 

Перевірка вимог якості виробу          Сервіровка столу для подачі страв

 

Інструкційна карта

ВАРЕНИКИ З ВИШНЯМИ

Вам необхідно для тіста: борошно - 3 стакана; вода холодна - 3/4 стакана; яйця - 2шт.; сіль - 1/2ч.л.; Для начинки: вишня - 700г., цукор - 200г.
Для начинки: видалити кісточки з вишень. Вишню засипати цукром і залишити на добу, після чого злити сік, який утворився.
Для тіста: муку змішати з сіллю, добавити злегка збиті яйця і воду. Вимішувати до тих пір, доки тісто не перестане прилипати до рук. Накрити тісто вологою серветкою і залишити на 30 хвилин.
Тісто розкачати в пласт товщиною біля 3 мм. Тонше розкачувати не варто, тому що вишнева начинка соковита, тому тісто може легко порватися. Склянкою вирізати кружечки діаметром не менше 6 см.
В центр кожного кружка викласти по чайній ложці начинки. Начинки не повинно бути дуже багато, це буде заважати з'єднувати краї.
Краї з'єднати косичкою або прижати за допомогою виделки.
Закип’ятити воду, добавити за смаком сіль і закласти вареники. Варити близько 8 хвилин. Як тільки вони спливуть, виловити вареники шумівкою і подати на стіл зі сметаною.

 

Технологічна карта

Найменування страви: вареники з вишнями

 

Найменування сировини	Брутто	Нетто	Технологічні вимоги до сировини
Тісто для вареників		82	Сировина відповідає умовам діючих стандартів
Начинка		103
Маса сирих вареників		185
Маса варених вареників		200
Цукор		30
Або сметана		30
Або сироп		30
Вихід		230

 

 

Подавати на підігріту тарілку скласти вареники (7-8 шт. на порцію) із сметаною або сиропом.

Вимоги до якості

Зовнішній вигляд – правильна форма (півмісяця, краї добре зщипані, поверхня гладенька без тріщин і розривів). Консистенція – оболонка щільна, м'яка, начинка – соковита, м'яка. Колір – оболонки від світло-сірого до світло-кремового, начинка – відповідає начинці. Смак та запах – відповідає виробу з прісного тіста з ароматом начинки.

Слайд №4

№	Назва операції	Діяльність викладача та майстра виробничого навчання	Діяльність учнів
1	Дегустація і оцінювання	Майстер в/н дегустує, викладач ставить питання	Учні слухають, відповідають
2	Вареники, як хобі. Загадки, прислів’я Пам’ятники вареникам	Викладач демонструє слайди, коментує, задає питання, робить висновки.	Слухають, відгадують загадки, пропонують прислів’я

 

VI. Підведення підсумків уроку

Оцінювання керівниками групи особистого вкладу кожного учня своєї групи

Критерії оцінювання:

дотримання технологічної послідовності під час роботи;

якість роботи при приготуванні страви;

дотримання правил охорони праці та санітарно-гігієнічних вимог.

Загальна оцінка виставляється як середній бал.

Основні етапи заключного інструктаж:

Проведення бракеражу страв

Розбирання видів браку і методів їх усунення

Визначення кращих учнів, кращої бригади

Оголошення та обґрунтування оцінок

Прибирання робочих місць.

VII. Домашнє завдання

Повторити тему «Приготування вареників».

Скласти інструкційно-технологічну картку для приготування улюблених вареників

 

 

Список використаних джерел

 

1.             Актуальні проблеми розвитку критичного мислення. / [Електронний ресурс]. / С.А. Горькова, Харків, Україна. - Електрон. Текстові дані (17349 bytes). - М.: ДПНТБ РФ, 2006. - Режим доступу: http://users.kpi.kharkov.ua/lre/mcad2000/5.

2.              Бутырин П.А. Электротехника / Бутырин П.А. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. – 272с.

3.             Крайг Г. Психологія розвитку. / Г. Крайг. – М.: «Пітер», 2000. – 922с.

4.             Методичний порадник: форми і методи навчання [Текст] / автор-укладач Б.О.Житник.-Х.: Вид.група «Основа», 2005р.

5.             Олефиренко Т.И. Система работы с передовым педагогическим опытом [Текст]. – М.: ИРПО, 1994.

6.             Остапчук О.Є. Діяльність учителя: готовність до інновації [Текст]. – Кривий ріг: ПП «Ірида» 2004.-155с.

7.             Павлютенков Е.М. Моделювання педагогічних процесів [Текст] // Управління школою. – 2007. - №10

8.             Павлютенков Е.М. Модель компетентного випускника школи. [Текст] // Управління школою. – 2005. – №28-29.

9.             Правила дорожнього руху України. – Х.: Світлофор, 2013. – 88с.

10.         Педагогічні інновації у сучасній школі. Модель випускника школи. [Текст] / відп. ред. І.Г.Єрмаков. – К.: Освіта, 1994. – 87с.

11.         Подмазин С.И. Личностно ориентированное образование. Социально-философское исследование. [Текст] – Запорожье, 2000. – 141с.

12.                  Старовойт Л. Я., Косовенко М. С., Смирнова Ж. М. Кулінарія.  - К.: Вища шк., 1992.- 270 с.

13.                  Фельдман І.А. Поради кулінара. - К.: МП «Преста», 1993, - 120с.